• високо стрибають і блискавично зникають із виду;

• схожі на кенгуру, мають руде або темно-сіре хутро;

• їхні жертви найчастіше свійські тварини;

• отвір, з якого висмоктують кров, – до одного сантиметра в діаметрі, глибиною в кілька сантиметрів;

• на тілах жертв чупакабри непомітні сліди трупного задубіння;

• харчуються по ночах;

• наносять усього одну рану, хоча є дані й про скалічення тіл;

• навколо отвору на шиї не спостерігається ніяких гематом;

• кров навколо рани не згортається;

• після цього до тіл не доторкається жодна тварина;

• тварина в окремих випадках продовжує жити кілька годин після нападу, але потім виявляється, що вона повністю позбавлено рідини.