Головна » Статті » Катерорії » Гіпотези

Чупакабра – це росомаха або біоробот, що живиться кров’ю
Перші згадки про чупакабру з'явилися у 1975 році в Пуерто-Ріко, коли на одній з ферм загадковим чином загинули від знекровлення десятки кіз. Тоді урядова комісія не змогла знайти жодних слідів чупакабри, але жителі невтомно шукали істоту. Пуерторіканцями навіть була підірвана печера, в якій ніби знаходилось житло звіра. Пізніше чутки про чупакабру розповсюдилися по США, Мексиці та Європі.

На території України про напади чупакабри почали говорити на Львівщині, Київщині та Рівненщині, з 2009 року – і на Тернопільщині. Повідомляли, що ця істота масово знищує кролів, яких господарі знаходять задушеними та знекровленими. Відомості про чупакабру почали надходити з різних регіонів країни, але, за словами експертів, «свійський вампір» ніби оминав Житомирщину. Або просто на свідчення п’ятирічної давності ніхто не звернув уваги. І тільки сьогодні ці розповіді починають повторюватись усе частіше
Звідки чудовисько з'явилося у Житомирській області, Петро Васильович, який має статус мисливця і знається на багатьох тваринах, пояснює так: «Я вважаю, що появу чупакабри можна пояснити наслідками Чорнобильської катастрофи у наших краях. Звідти багато мутантів з'являється, і рись наша звідти, і вовки розвелись. Багато вовків зараз у лісах, величезних при цьому».
А от уфолог і контактер Максим Андрійович Дьяченко пояснює велику кількість чупакабр на Поліссі цікавістю прибульців до енергетики нашого регіону. За його інформацією, чупакабри – це біороботи, які залишені, щоб моніторити ситуацію. Підживлюються вони кров`ю теплокровних тварин.

Те, як очевидці описували дивних хижаків, не підходило під жоден опис відомих науці звірів. Саме з цієї причини жителі міст та сіл почали масово знищувати не тільки диких звірів, зокрема вовків, лисиць та борсуків, але й собак, яких в темряві приймали за бозна-що.
Проте екологи кажуть, що таємничою чупакаброю цілком може виявитися звичайна росомаха.


Так виглядала росомаха

Науковець зі Львова, Тарас Іванович Кисіль, доводить можливість того, що сумнозвісна росомаха і є нічним жахом селян, не тільки не безпідставна, але і ймовірна і досить добре аргументована. У першу чергу, Тарас Іванович каже, що в ході проведеної самостійної експедиції по постраждалим від «кролевбивці» селам опитані ним очевидці впевнено впізнали на представлених знімках різних тварин саме росомаху. Також на відеозаписах з різними тваринами селяни впізнавали на відео з росомахами стиль стрибків чупакабри.

Росомаха - хижий ссавець, основні місця проживання якого – північна тайга, переважно глуха і незаймана, лісотундра, тундра. У цього звіра короткий тулуб і високі кінцівки, що здаються безглуздо великими для такого звіра через надзвичайно широкі лапи. Зовні вона нагадує скоріше ведмедя чи борсука - тіло в неї незграбне, ноги короткі, задні довші передніх, через що спина росомахи дугоподібно вигнута догори (довгі задні ноги роблять фігуру немовби згорбленою). Голова велика, морда подовжена, що має тупу форму.
Любить вона зайців-біляків, борову птицю (тетеруків, рябчиків.), мишоподібних гризунів. Дрібну здобич росомаха зазвичай вбиває, кусаючи за шию і переламуючи хребет. Версія, що українська чупакабра – всього-на-всього звичайнісінька росомаха, має декілька підтверджень. По-перше, росомаха зникла на Поліссі лише в середині XIX століття. Ще на початку XIX століття вона була звичайною твариною на Олевщині. Так само крала курей, а іноді навіть нападала на молодих телят. З кінця XIX століття, коли люди почали активно вирубувати ліс (а їх в ті часи було на багато більше, ніж зараз), зникла харчова база, що стало причиною зникнення росомах. На сьогодні ареал існування росомах – північ Росії, Сибір. Дослідники не виключають, що росомаха могла добратися до Полісся шляхом міграції, тому що і в Центральній Росії, і в Україні багато сіл обезлюднились – тварини змогли добратись непоміченими до Полісся й навіть до Карпат.

Інша гіпотеза говорить, що поява росомахи у Житомирській області пов’язана з ідеєю вчених створити у зоні відчуження парк.
Нагадаємо: у зоні відчуження після зникнення людей відновилися ті умови, які були на початку XIX століття, знову розплодилися зайці, вовки, а завдяки зусиллям екологів та науковців в чорнобильській зоні були відновлені колись традиційні для цієї зони зубри, косулі та навіть завезли єнотовидних собак.

Найбільш сміливі вчені ще наприкінці 80-х років пропонували заселити в чорнобильську зону тварин-аналогів тим, які зникли у XIX столітті. Тварини, яких планувалося відновити були наступні: носорога, який зустрічався 2 тисячі років тому, планувалось замінити суматранським носорогом, зубра - бізонами, завезеними з Білорусії, а замість тура, планували заселити нові породи турів, виведені зі звичайних корів, замість тарпана хотіли заселити коня Пржевальського.

Серед тих тварин була й росомаха. Не виключено, що вчені пішли на експеримент, не повідомивши про це широку громадськість


Кінь Пржевальського в Чорнобильскій зоні

Та прижившись у зоні відчуження, росомаха почала відновлювати свій ареал, адже їй ідеально підходять кліматичні умови. Добралася росомаха в наші краї самостійно чи була завезена вченими достовірно не відомо, але саме цю тварину, скоріше за все, бояться поліські жителі.
Доцент кафедри зоології і екології Дніпропетровського національного університету, кандидат біологічних наук Олександр Пономаренко говорить: «Я можу пояснити появу таких незвичайних тварин тим, що в Україні ведеться неправильний менеджмент лісових угідь, у нас надлишок лисиць. За радянських часів проводився відстріл лисиць, а зараз мисливцям стріляти лисиць невигідно, оскільки їхнє хутро не цінується, а виконувати плани не завжди хочеться. Лисиць багато, популяція не має природної або антропогенної регуляції, тому з'являється велика кількість слабких особин, схильних до хвороб. От ми і стикаємося з явищем лисиць-чупакабр».

Джерело матеріалу: www.1.zt.ua
Категорія: Гіпотези | Додав: Адміністратор (30.04.2013) W
Переглядів: 1070 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]